|
|
|
 |
|
|
9 з половиною тижнівПовітрулі липневі ночі із ума-розуму зведуть, в блуд заведуть.Ти Барбі, а я Тамагочі, батьки вже нас не доженуть – рімня дадуть. Летим на татовому ЗАЗі, ти шпарко точиш ескімо, наспівуєш «МоДо», У сарафані та в’єтнамках, а я в картатім кімоно, за кермом п’ю вино. пр-в Не забути ніколи тих ночей, ми не на мить не сплющили очей, Божевільних танців гольцем під «Рамштайн», зоряний супутник з неба нам Самжене, папіроси скидав, пломінь багаття магічний надихав, зігрівав. В могильнику копали кремній, спали в землянці у біча – романтика. Відпочивали на черметі, де з нафтою тече вода – екзотика. Пекли картоплю у скловаті, плели віночки з кропиви, кохались у воді. Мандрівників гульба скінчилась, бо їх надибали батьки, обом дали лупки. В інтернат обох здали, країни в різні кутки. Нашої з тобов любові їм не зруйнувати. Музика та слова
Сичова Андрія Петровича написано: 02/02/2002р. |
|
