|
|
|
 |
|
|
ГероїнЗагубивши віру, поглядом пустимДивиться в повалу, гірко плачучи. В самоті пекельній серед цвілих стін Флетяв, чию душу купив героїн. Сивіє волосся, очі запалі, Блідий колір шкіри, вени сколені. Десять довгих років стомлений звір у пастці, Намагається звільнитися, але безрезультатно. Прокидається з думкою: де знайти дозу? Знаходить, колить, потім кумари ловить. пр-в Героїн... Колись бідаха життєрадісний був, повен надії. Дуже вірив у майбутнє, у нездійсненні мрії. Любов була, гріла юне серце і душу. Ну, а потім – героїн той, що пестить і душить. Неподовзі настала неминуча залежність. Пропустив через вени майже усю маєтність. Краде, ледве зводить кінці з кінцями. Що далі? Суїцид?.. Хрест із надписами... Слова
Сичова Андрія Петровича написано: 07/11/2002р. |
|
