|
|
|
 |
|
|
ЗорепадСкільки ще пливти туди, вже не вистачає сил.Очі стомлені, сумні, благають відпочити. Так далеко дивний край, назва йому Рок-н-рол. Та не той, що на землі, та не той, що під водою. Там вода, свіжа роса, теплий перлистий пісок. Сонце ніжно обіймає, вичавлюючи сок. Пестить заколисливо музики чарівний звук, Рок-планет вічний парад, експресивний зорепад. Багато не допливе, ти не плач, моя сестра. Різні долі у людей творчих – життя, забуття. Твої сльози – тяжкий сум, тих кого з нами нема. Сипле з неба срібний град, депресивний зорепад. Музика та слова
Сичова Андрія Петровича написано: 05/04/2003р. |
|
