Кумедна історія

Найдотепніші, найсмішніші анекдоти та історії народжуются з життя. І якщо чиюсь веселу пригоду передають з вуст в уста -- все: вона житиме довго, її розповідатимуть на вечірках, за святковим столом. Історія яку я пропоную вашій увазі, сталася у лютому 2005р. Андріян та Серго, музиканти "Катрусиного Кінозалу" швидко збиралися на останню маршрутку Світловодськ-Кременчук. Попереду був Київ, їхній виступ у арт-клубі "44".
Зібравши валізи та інструменти, вирушили в дорогу і за години були в Кременчуці. До відправлення потягу ще було чимало часу. Придбавши у вокзальному кіоску чималий арсенал п'янкого пального (пива)хлопці сіли у потяг, розкрили арсенал, та прийнялися до його знищення, адже у Київі дні будуть напружені, там буде не до відпочинку. Як вирішили, так і зробили. Добре, що провідниця була не проти. Потяг рушив і ніхто з музикантів не помітив коли і як давно він вже їхав. Перед сном вирішили відвідати туалет, бо незабаром тривала "зелена зона". Смикнувши ручку туалету зрозуміли що він зачинений. І ось раптом потяг зупинився! Хлопці зраділи і повистрибували з вагону, спитавши скільки будемо стояти. Провідниця посміхаючись відповіла "Біжіть! Встигните! Годину!". Не встигли хлопці застебнути штани, як помітили, що саме їхній потяг зрушив з місця і - О, Боже! - він їде, він набирає швидкість. Не чуючи під собою ніг, вони щодуху помчали до вагону. Находу вскочили на найнижчі сходинки один одного вагону, другий сусіднього, вхопившись за поручні. Але до найближчої станції ще далеко, a на дворі не літо. Вмить руки почали дубіти, обличчя опікав мороз, а найстрашніше те, що на стучання у вікна, крики про допомогу абсолютно ніхто не реагував. Та де ж та провідниця..! Хто ж, зрештою їх впустить в срередину! За мить скло з брязкотінням розсипалось, з'является перша надія на те, що цей кошмар скоро закінчится. І ось перед Андріяном з'является провідниця і, не випускаючи несчасних проголошує трихвилинну промову, головна думка якої - "чого тобі, дурню, треба, чому ти лементуєш і псуєш майно залізниці?". Лють хлопців на цей час вже не мала меж. "Дайте спочатку влізти всередину, а потім ми вам розповімо по чому у Одесі рубероїд..!".
Провідниця з відвертим небажанням всеж впустила хлопців і ніяк немогля второпати, чому вони так нахабно прагнуть потрапити до вагону. "Ви ж казали відправлення за годину! Що це за жарти?!" -- кричав Андріян та Серго по черзі. На що та їм відповіла: "Та не збираємось ми нікуди їхати, відправлення дійсно за годину, а це були маневри..." :))))
Copyright © 2008-2011 — Катрусин Кінозал
Створення, обслуговування сайту — Богдан Дроздов